Артем, 13 років, із Херсона. Хлопець, чиє дитинство було зруйноване війною та окупацією рідного міста. Замість звичних шкільних днів, ігор і планів на майбутнє — тривога, небезпека й вимушений виїзд. Переїзд до Вінниці став для Артема початком нового життя, у якому доводиться заново вчитися довіряти, мріяти та відчувати себе в безпеці. Його історія — це щире свідчення того, як війна впливає на дітей, і водночас приклад внутрішньої сили та надії, з якою українські діти дивляться у майбутнє.
🎥 Відеоісторія
🟦 1. ХТО ТАКИЙ АРТЕМ
Артем — 13-річний хлопчик із Херсона, який має синдром Дауна і величезне серце.
Він любить спорт, музику, театр і малювання.
Разом із родиною пережив окупацію, евакуацію під обстрілами й почав нове життя у Вінниці.
💬 «За Україну!» — каже Артем і посміхається.
Його мама каже:
💬 «Артем — це дитина, яка несе світло. Він щирий, добрий і вміє радіти найпростішим речам.»
🟩 2. ДО ВІЙНИ
До повномасштабного вторгнення Артем жив активним життям:
відвідував школу, займався плаванням, легкою атлетикою, танцями й музикою.
Любив виступати в інклюзивній театральній студії, ходити на великі заходи з друзями.
💬 «Ходжу на атлетику і плавання. І ще на танці. І на музику — ноти вчу.»
Його улюблені предмети: математика, українська мова, англійська.
💬 «Треба трохи часу, щоб звикнути, поспілкуватися. Потім усе добре.»
🟥 3. ВІЙНА ТА ЕВАКУАЦІЯ
Після початку окупації мама намагалася зберегти звичний розпорядок — онлайн-уроки, театральну студію, прогулянки.
Але коли до них двічі прийшли додому, сім’я вирішила евакуюватися.
Дванадцять години їхали під обстрілами, і весь цей час Артем співав гімн України.
💬 «…ще не вмерла Україна! Героям слава!»
💬 «Артем усю дорогу співав гімн України. Це його улюблена пісня.» — мама
Разом із родиною вони вивезли двох домашніх улюбленців — кішку Асю та собаку Дану.
🟧 4. ЖИТТЯ У ВІННИЦІ
У Вінниці родина почала все з нуля.
Тут Артем повернувся до навчання, спорту й творчості.
Він навчається у звичайній школі, має друзів і бере участь у позашкільних заняттях.
💬 «У мене друзі — Гліб, Аня, Тоха, Настя, Ліна»
Мама каже:
💬 «Ми знали, що у Вінниці нас зрозуміють. Тут є родини, які проходять подібний шлях, і люди, які приймають різність з відкритим серцем.»
🟦 5. ОСВІТА Й ІНКЛЮЗІЯ
Артем навчається у 5 класі загальноосвітньої школи.
Йому подобається ходити на уроки, особливо математику, англійську та фізкультуру.
💬 «Любить рахувати на калькуляторі, розв’язувати приклади, піднімати руку, виходити до дошки.» — мама
Мама — педагог і активістка інклюзивної освіти, тому добре розуміє важливість індивідуального підходу:
💬 «Не потрібна інша програма. Потрібен індивідуальний підхід. Бо кожна дитина — унікальна.»
🟪 6. СПОРТ І ДОСЯГНЕННЯ
Артем — учасник Спеціальної Олімпіади України.
🏊♂️ Плавання: 2-е і 3-є місце
🏃♂️ Легка атлетика: 3-є місце
⚽ Футбол: кращий півзахисник Спеціальної Олімпіади
Також він займається хіп-хопом і навчається у музичній школі (фортепіано, 4-й клас).
💬 «Пливу. Друге, третє місце. Танці — хіп-хоп. Футбол. І ще музика.»
🟨 7. ДІМ І РОДИНА
Артем живе з мамою, татом і старшою сестричкою Ксюшею.
Старші діти залишилися в інших містах України — у Києві, Ізмаїлі та Херсоні.
💬 «Ми всі розкидані по країні, але щороку збираємося разом.» — мама
Він любить допомагати вдома: застеляє ліжко, миє посуд, готує разом із мамою.
💬 «Готую піцу і млинці.»
Його улюблена страва — піца з перцем, ковбасою і пармезаном.
💬 «Хочу бути шеф-кухарем у дорогому ресторані, щоб готувати людям.»
🟦 8. ТВОРЧІСТЬ І СВІТ УЯВИ
Після переїзду Артем почав багато малювати.
Спочатку — свій дім у Херсоні. Коли дізнався, що він зруйнований, зафарбував малюнок чорним.
Тепер малює кольорові будинки — символ відновлення.
💬 «Так я розумію, що він сумує, але долає це через творчість.» — мама
Зараз Артем захоплюється піратами: малює карти, шукає скарби, вигадує історії.
Любить настільні ігри, фільми та мультики.
🟥 9. ВІЙНА І ЗМІНИ
Мама розповідає, що Артем став спокійнішим, але все ще гостро реагує на гучні звуки:
💬 «Якось поруч проїхала велика машина — він одразу сховався. Навіть якщо зовні не показує страху, він усе відчуває.»
Тепер він спить лише з нічником —
💬 «Щоб світло було.»
🟦 10. УКРАЇНА В СЕРЦІ
Під час евакуації Артем співав гімн — це допомагало йому долати страх.
Тепер вдома він часто вмикає «хвилину мовчання» на синтезаторі — навіть якщо проспав.
💬 «Гімн і прапор — це святині.» — Артем
Його хрещений тато служить на фронті.
Родина підтримує його і передає допомогу військовим.
🟨 11. МРІЇ ТА МАЙБУТНЄ
💬 «Хочу в Херсон.»
Артем мріє повернутися додому — до міста біля Дніпра, до фонтану, де вони гуляли всією родиною.
Мріє стати шеф-кухарем, відкрити ресторан і жити в мирній Україні.
💬 «Хочу, щоб усі жили спокійно. І щоб Україна була велика і вільна.»
🕊️ 12. ГОЛОС АРТЕМА ДЛЯ СВІТУ
💬 «За Україну!»
💬 «Хочу, щоб усі діти світу святкували, раділи й не знали війни.»
🟧 13. ФОТОГАЛЕРЕЯ
Опитування проводилось ГО «Мережа громадських організацій підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Мережа громадських організацій підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
