Ксенії 14 років. Війна змусила її залишити рідний Херсон і пройти шлях вимушеного переміщення через Ізмаїл до Вінниці. За цими переїздами — досвід окупації, страх і втрата відчуття стабільності, з якими довелося зіткнутися ще в дитячому віці. Водночас Ксенія зберегла здатність рефлексувати, говорити про пережите та шукати опору в новій реальності. Її історія — це голос підлітки, яка проживає війну усвідомлено й намагається відновити відчуття безпеки та майбутнього.
🎥 Відеоісторія
🟦 1. ХТО ТАКА КСЕНІЯ
Ксенія — 14-річна дівчина з Херсона.
Вона чутлива, глибока і неймовірно зріла не за роками.
Ксенія має особливу здатність розуміти емоції інших — і прагне, щоб світ був чесним і справедливим.
💬 «Я люблю справедливість. Хочу, щоб усі люди були рівними.» — Ксенія
🟩 2. ДО ВІЙНИ
До війни Ксенія жила у Херсоні — теплому, сонячному місті, яке вона називає своїм улюбленим місцем на Землі.
💬 «Херсон для мене був дуже гарним і теплим. Люди були добрі, завжди допомагали.»
Вона ходила до школи, займалася танцями, брала участь у конкурсах, жила серед великої і дружної родини.
🟥 3. КОЛИ ПОЧАЛАСЯ ВІЙНА
💬 «Ми сиділи вдома і почули, як у під’їзді виламують двері. Ми вимкнули телефони, видалили чати, сховали їх. Це було дуже страшно.»
Ксенія двічі пережила, як окупанти заходили до будинку. Родина прийняла рішення виїжджати, коли стало небезпечно залишатися.
💬 «Було страшно, але я намагалася не показувати. Думаю, і батьки теж приховували свій страх.»
🟧 4. ШЛЯХ ЕВАКУАЦІЇ
Маршрут родини:
Херсон → Миколаїв → Ізмаїл (Одеська область) → Вінниця.
💬 «У Миколаєві були лише день, потім два місяці жили в Ізмаїлі, а вже потім — Вінниця.»
Родина виїхала майже без речей — лише з двома рюкзаками й ноутбуками.
З ними були домашні улюбленці — кіт і собака.
🟦 5. НОВЕ ЖИТТЯ У ВІННИЦІ
У Вінниці Ксенія знайшла нових друзів, школу, студію танців і спокій.
💬 «У школі всі до мене добре ставилися. У мене з’явилися нові друзі — одна подруга в школі, одна на танцях.»
Адаптація не завжди була легкою — іноді траплялися образливі слова чи нерозуміння.
💬 «Дехто підтримував, а дехто казав: “Чого ти сюди приїхала?”. Я нікому не побажаю пережити таке.»
🟪 6. ТАНЦІ — ЇЇ СИЛА
Ксенія танцює з трьох років.
💬 «У Херсоні я займалася джаз-фанком, хіп-хопом, контемпом, брейком, денсхолом.»
Вона чемпіонка України та світу з вуличних танців.
💬 «Батьки й сестри кажуть, що дуже мною пишаються.»
Навіть у найважчі моменти вона продовжує виступати.
💬 «Якось дізналася про “приліт” у наш будинок прямо перед виступом. Мій танець був про дівчину з окупації. Я виступила, а вдома плакала.»
🟨 7. СІМ’Я І ПІДТРИМКА
Ксенія живе з батьками та молодшим братом, старший брат живе та працює в Херсоні..
Її старші сестри — волонтерки, допомагають військовим і переселенцям.
💬 «Я ними пишаюся. Вони мої приклади.»
Батько та мати поруч, підтримують доньку у всьому.
🟦 8. НАВЧАННЯ І МРІЇ
Ксенія добре навчається, хоча точні науки даються складніше.
Вона планує вступити до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого — як її брат.
💬 «Я хочу стати юристкою, щоб захищати людей і створити школу собак-поводирів для незрячих.»
🟪 9. ВНУТРІШНЯ СИЛА
Ксенія має високу емоційну чутливість і вже вчиться піклуватися про себе.
💬 «Я практикую медитації. П’ять хвилин у тиші допомагають заспокоїтися.»
Вона працювала з психологами й навчилася розуміти свої емоції.
Її спокій — небайдужість, а глибока внутрішня зрілість.
🟨 10. ГЕРОЇ Й ВДЯЧНІСТЬ
💬 «Для мене герої — це наші військові. У холод, дощ, мороз вони не здаються. Завдяки їм ми живемо.»
🟦 11. МРІЯ ПРО МАЙБУТНЄ
💬 «Я уявляю, що коли настане перемога, ми повернемося додому. Херсон стане кращим, ніж був. Ми його відбудуємо.»
💬 «Хочу створити середовище підтримки для військових, щоб вони не залишалися наодинці зі своїми травмами.»
🟪 12. ГОЛОС КСЕНІЇ ДЛЯ СВІТУ
💬 «Сьогодні війна в Україні, а завтра може бути будь-де. Важливо не мовчати, допомагати і не проходити повз чужий біль.»
🟧 13. ФОТОГАЛЕРЕЯ
Опитування проводилось ГО «Мережа громадських організацій підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Мережа громадських організацій підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
