Мілані 11 років. Війна забрала в неї дім у Сєвєродонецьку та змусила разом із родиною пройти шлях вимушеного переселення через Львів до Вінниці. За цими переїздами — страх, втрати й дитячі питання без простих відповідей. Водночас у Мілани залишилися чутливість, спостережливість і здатність щиро говорити про свій досвід. Її історія — це голос дитини, яка пережила війну і продовжує шукати відчуття безпеки, дому та надії в новій реальності.
🎥 Відеоісторія
🟦 1. ХТО ТАКА МІЛАНА
Мілана — 11-річна дівчинка із Сіверськодонецька.
Вона спокійна, розумна і надзвичайно уважна до деталей — як у житті, так і в малюванні.
Попри свій юний вік, Мілана пережила евакуацію під обстрілами, втрату дому та складну адаптацію.
Її внутрішній світ глибокий, водночас ніжний — сповнений любові до мистецтва, тварин і доброти.
💬 «Я мрію повернутись додому і щоб закінчилася війна.» — Мілана
🟩 2. ДО ВІЙНИ
До повномасштабного вторгнення Мілана жила у Сіверськодонецьку, ходила до школи, відвідувала художню школу та любила малювати котів і фантастичних істот.
💬 «Я почала малювати, коли мені було три. Намалювала котів у таких ракурсах, які навіть мама не розуміла, як я бачу.» — мама Мілани
Вона була відкрита, комунікабельна, співала, вигадувала пісні.
💬 «Малювання тоді буквально рятувало її. Вона була як дзвіночок — світла і життєрадісна.» — мама
🟥 3. ЕВАКУАЦІЯ
Коли почались активні бойові дії, у місті зникли газ, вода і світло.
Родина не мала транспорту й кілька днів шукала можливість виїхати.
💬 «Ми п’ять разів переїжджали в нікуди. Нарешті знайшли таксі — під обстрілами. Якби не це, я не знаю, що було б.» — Мілана
Після довгої дороги вони потрапили до Львівщини, де добрі люди надали прихисток, а згодом переїхали до Вінниці.
🟧 4. НОВЕ ЖИТТЯ У ВІННИЦІ
У Вінниці Мілана живе вже третій рік разом із мамою.
Спочатку було складно — нове місто, відсутність друзів.
💬 «Ми вдячні, що маємо де жити. Житло маленьке, але є дах над головою.»
Мілана навчається онлайн у своїй школі, яка релокувалася з Сіверськодонецька.
💬 «Деякі вчителі зараз ті самі, що колись навчали навіть мою маму.»
🟦 5. НАВЧАННЯ І УСПІХИ
💬 «Мої оцінки — дев’ятки й десятки. Найкраще виходить англійська.»
Мілана має чудові результати у навчанні — особливо в англійській та математиці.
💬 «Я розумію фільми англійською і отримую 12 із 12 за тести.»
Навіть коли вимикають світло, вона знаходить спосіб бути на уроках:
💬 «Я підключаю роутер до павербанку. Головне — не пропускати заняття.»
🟪 6. ТВОРЧІСТЬ ЯК МОВА ДУШІ
Мілана продовжує навчатися у своїй художній школі, яка переїхала до Дніпра.
Уроки відбуваються онлайн — дівчинка малює олівцем, аквареллю, гуашшю, а зараз освоює акрил.
💬 «Я малюю натюрморти, людей, тварин і персонажів. Інколи просто для себе.»
Вона зізнається, що переживає «творчий застій», але мистецтво залишається її простором спокою.
💬 «Коли малюю — менше думаю про війну.»
🟨 7. СОЦІАЛЬНА ТРИВОЖНІСТЬ І ДОРОСЛІШАННЯ
Після переїзду Мілані стало важче спілкуватися.
Вона відкрито говорить про свою соціофобію — страх контактувати з новими людьми.
💬 «Коли мама каже: “Іди пограйся з дітьми”, мені страшно. Бо вони дивляться, і здається, що я не така, як усі.»
Її мама пояснює, що це наслідок стресу та втрати звичного середовища, але з часом дівчинка поступово відкривається світу.
💬 «Мілана дуже тонка натура. Вона бачить глибше — і це її сила.» — мама
🟦 8. МИСТЕЦТВО І МРІЇ
Мілана мріє стати дизайнеркою — поєднати малювання, англійську мову та технології.
💬 «Спочатку хотіла бути ветеринаром, а тепер хочу бути дизайнером. Яким саме — ще не знаю.»
Вона продовжує працювати над своїми роботами, бере участь у виставках онлайн і мріє створити колекцію власних ілюстрацій.
🟪 9. ВДЯЧНІСТЬ І СПОГАДИ
Мілана пам’ятає тих, хто допоміг їм вижити.
💬 «У Львові нас зустріли люди, які нагодували, дали прихисток, обігріли. Ми досі тримаємо зв’язок.»
Її вдячність — тиха, але глибока.
💬 «Я стала дорослішою. І розумію, що добро — це найважливіше.»
🟨 10. ГЕРОЇ І ВІРА
💬 «Мої герої — це всі, хто захищає Україну. Вони дуже сміливі.»
Мілана мріє, щоб кожна дитина в Україні знову почувалася у безпеці.
💬 «Мир — це коли люди роблять добро і не чинять зла. Коли допомагають одне одному.»
🟦 11. МАЙБУТНЄ І ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ
💬 «Я скучила за домом, за бабусями. Хочу повернутися.»
Через відсутність зв’язку Мілана давно не чула своїх рідних, але продовжує сподіватися на зустріч.
💬 «Я просто хочу, щоб усі ми були здоровими й неушкодженими.»
🕊️ 12. ГОЛОС МІЛАНИ ДЛЯ СВІТУ
💬 «Хочу, щоб усі були мирними і допомагали одне одному.
Щоб не боялися бути добрими.»
🟧 13. ФОТОГАЛЕРЕЯ
Опитування проводилось ГО «Мережа громадських організацій підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Мережа громадських організацій підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
