🇺🇦 ОЛЕСЯ, 13 РОКІВ, Харків → Полтава → Вінниця (Зарванці), Учасниця проєкту «Діти війни: свідчення та аналітика для міжнародної адвокації»

Поділитись у соцмережах:

🎥 Відеоісторія
(тут буде вставлений відеоблок)


🟦 1. ХТО ТАКА ОЛЕСЯ

Олеся — 13-річна дівчинка з Харкова, яка переїхала до Вінниці на початку повномасштабного вторгнення.
Вона має спокійний, зважений характер, глибоко мислить і точно підбирає слова.
Її особливість — здатність аналізувати події, розуміти причини страху й знаходити внутрішні ресурси для подолання тривоги.

«Мир — це коли ракети не літають і нема ворожнечі.» — Олеся


🟩 2. ДО ВІЙНИ

До 2022 року Олеся жила в Новобаварському районі Харкова, навчалася у школі, займалася малюванням і пол денсом — видом танцю на пілоні, що поєднує силу, гнучкість і артистизм.

«Любила малювати. І пол денс мені дуже подобався — там треба концентруватися, думати про рухи, і це заспокоює.»

Разом із сім’єю часто гуляла в Борг-Григорівському лісі — місці, яке для неї й досі символізує мир і дитинство.


🟥 3. ПЕРШІ ДНІ ВІЙНИ

«Ми прокинулися від дзвінка сусідки — вона просила ключі від підвалу.
Було страшно. Сказали, що почалася війна. Над будинком літали літаки… це був справжній жах.»

Перші тижні родина провела вдома, ховаючись у підвалі. Потім почалася евакуація.
Олеся взяла найцінніше — двох котів і продукти для своєї безглютенової дієти.

«Ми виїхали майже з нічим. Але головне — живі.»


🟧 4. ДОРОГА ДО БЕЗПЕКИ

Маршрут родини: Харків → Полтава → Вінниця.

«До Полтави нас вивіз сусід, потім зустріли тата, тиждень жили там.
Далі — довга дорога до Вінниці. Виїхали о п’ятій ранку, приїхали о десятій вечора.»

У Полтаві вони возз’єдналися з батьком, який зміг вирватися з-під обстрілів біля Чугуєва.


🟦 5. НОВЕ ЖИТТЯ У ВІННИЦІ

Після приїзду родина звернулася до волонтерів, які допомогли знайти житло.

«Жінка-волонтерка пустила нас переночувати. Потім через знайомих знайшли квартиру за символічну орендну плату. Люди були дуже добрі.»

Тепер Олеся живе з батьками й дідусем у приватному будинку в селі Зарванці біля Вінниці.


🟪 6. НАВЧАННЯ І ШКОЛА

«У Харкові я закінчувала третій клас. У Вінниці доучувалася в четвертому.
Було страшно, але через Zoom легше — очно важче, бо люди дивляться, оцінюють.»

У перших школах було складно через адаптацію та булінг.

«Казали, що я “не така”, бо не могла одразу говорити українською без акценту. Вчителька навіть казала, що через таких, як я, війна.»

Зараз дівчинка навчається у восьмому класі, у школі, де знайшла прийняття та підтримку.

«Тепер у мене гарний клас. Учителька класна. Ходжу до школи спокійно.»


🟨 7. ВНУТРІШНЯ СИЛА І САМООРГАНІЗАЦІЯ

Попри страхи, Олеся вміє діяти розсудливо навіть у критичних ситуаціях.

«Коли чула бомбардування, оцінювала ризики: якщо близько — лягала на підлогу, закривала вуха. Це стало автоматизмом.»

Її вміння аналізувати ситуацію допомагає долати тривожність.

«Труднощі — це сходинка до майбутнього. Все буде добре.»


🟦 8. ХОБІ ТА ІНТЕРЕСИ

Олеся любить малювати, хоча зараз «нема натхнення», і слухати українську музику.
Відвідує концерти та театральні вистави.

«Мені сподобався спектакль “Ребелія”. У мене навіть газетка від нього висить на стіні.»

Її особлива любов — до української культури, яку сім’я свідомо прийняла після переїзду.

«Ми перейшли на українську мову. Російський контент не дивимось. Це принципово.» — мама


🟪 9. ДОСЯГНЕННЯ І ОСОБЛИВОСТІ

Олеся має інвалідність, пов’язану зі станом здоров’я, але це не обмежує її активність і розвиток.
Вона самостійно навчається, займається додатково алгеброю, хімією та англійською.

«Найбільше люблю англійську. Мій рівень — B1. Можу говорити майже вільно.»

Вона веде особистий медіаканал у TikTok, де ділиться думками й життям (у приватному форматі).


🟨 10. РОДИНА І ПІДТРИМКА

Родина Олесі — велика й згуртована. Мама опікується побутом, дідусь хворіє, брат після травми відновився й працює у сфері ІТ.

«Брат для мене найрідніший. Ми завжди підтримували одне одного.»

Сім’я залишилась в Україні свідомо:

«Хотіли виїхати, але вирішили, що треба залишатись, щоб відбудовувати країну.»


🟦 11. САМОВИРАЖЕННЯ І МРІЇ

«Хочу бути програмісткою — як брат і тато. І мати сім’ю, дітей, улюбленців.
Жити нормально. В Україні.»

Її мрії прості, але глибокі — стабільність, спокій і мир.

«Мир — це коли ракети не літають і люди не бояться.»


🕊️ 12. ГОЛОС ОЛЕСІ ДЛЯ СВІТУ

«Хочу, щоб світ розумів: Україна — не країна третього світу.
Ми сучасні, освічені й сильні.
Дайте Україні захист, щоб наші діти більше не боялися.»


🟧 13. ФОТОГАЛЕРЕЯ

Вам також має сподобатись...

Популярні записи

Залишити відповідь