🎥 Відеоісторія
(тут буде вставлений відеоблок)
🟦 1. ХТО ТАКИЙ АНДРІЙ
Андрій — 14-річний хлопець із Донецької області, із села неподалік Слов’янська.
Він пам’ятає початок війни з першого дня — прокинувся о четвертій ранку від слів мами:
«Війна почалася».
Без паніки, без крику. Просто з думкою:
«І що тепер?»
🟩 2. ДО ВІЙНИ
До повномасштабного вторгнення Андрій жив у селі Суханько.
Їздив до школи у місто, добре вчився, любив техніку, колекціонував книжки про автомобілі, кораблі та літаки.
Допомагав мамі на городі, проводив час із татом, який тримав баранів.
«Будинок був нормальний для села — дворик із виноградом, старий диван, столик, квіти, погріб…»
🟥 3. ДЕНЬ, КОЛИ ВСЕ ЗМІНИЛОСЯ
Після перших вибухів родина залишалася вдома, але згодом мама сказала:
«Ми їдемо в Ужгород. Є знайомі, скоро приїде машина.»
Поїздка була нічною. Можна було взяти лише один рюкзак.
Андрій не встиг забрати свій щоденник і колекцію книжок — те, що було для нього важливим.
«Хотів узяти книжки про автомобілі й літаки, але мама сказала, що це неважливо. Взяв лише потрібне для школи.»
🟧 4. ШЛЯХ ЕВАКУАЦІЇ
Маршрут родини:
Суханько → Слов’янськ → потяг → Ужгород → Вінниця.
Спочатку вони жили у складському приміщенні, переробленому під притулок:
велика кімната, розділена перегородками, двоярусне ліжко, спільна кухня.
«Ми спали на матрацах. Я — на верхньому рівні, мама — на нижньому. Було тісно, але ми звикли.»
🟦 5. НАВЧАННЯ ТА АДАПТАЦІЯ
Після року в Ужгороді Андрій переїхав до Вінниці.
Спочатку навчався дистанційно, потім повернувся до школи фізично.
Зараз він — учень 8 класу.
«Спочатку було важко, але я не відстав. Потім зрозумів, що потрібно старатися.»
Його улюблені предмети — математика та хімія.
Він ставить перед собою чітку мету — вступити на економічний факультет.
«Я хочу стати економістом і працювати в Міністерстві економіки чи фінансів.»
🟪 6. ЖИТТЯ СЬОГОДНІ
Андрій живе з мамою у Вінниці, допомагає по дому — готує, прибирає, приносить воду.
Тато, бабуся і дідусь залишилися у Донецькій області, приблизно за 40 км від лінії фронту.
«Тато регулярно дзвонить і питає, як я. Там поки спокійно, фронт не рухається.»
🟨 7. МРІЇ ТА БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО
Андрій мріє навчатися в Європі, отримати економічну освіту і повернутися в Україну, щоб працювати на розвиток держави.
«Хочу навчатися в Європі, а потім повернутися і працювати в Україні. Якщо війна не закінчиться — працюватиму за кордоном.»
Він хоче, щоб світ бачив Україну інакше —
як державу, що розвивається, а не лише як країну війни.
«Хочу, щоб Україну знали не як символ війни, а як економічно розвинену країну — як Сінгапур чи Південна Корея.»
🟦 8. АНДРІЙ СЬОГОДНІ
Хлопець серйозний і цілеспрямований.
Після школи відпочиває, читає, допомагає мамі.
Поки спортом не займається, але мріє про хобі чи музичну школу.
«Після уроків просто хочу відпочити. Але головне — не втрачати цілі.»
🕊️ 9. ГОЛОС АНДРІЯ ДЛЯ СВІТУ
«Якщо можна, переїжджайте у безпечні місця, менше дивіться новини і не панікуйте.»
