Іван, 9 років, із Херсонщини. Маленький хлопчик із села Дарівка, який пізнав війну так само рано, як і радість дитинства. Його світ складався з прогулянок велосипедом, ігор із друзями та купань у річці — доки не почалися бойові дії, які перевернули життя родини. Після вимушеного переїзду через Кривий Ріг до Вінниці Іван навчився жити по-новому: ходить до школи, знаходить друзів і не втрачає мрій про мир, маленький мотоцикл та щасливе дитинство, яке має стати можливим для всіх дітей України. Його голос — це голос покоління, яке прагне миру й справедливості.
🎥 Відеоісторія
🟦 1. ХТО ТАКИЙ ІВАН
Іван — 9-річний хлопчик із села Дарівка, що на Херсонщині.
Він відкритий, допитливий і дуже щирий — з тих дітей, які одразу запам’ятовуються усмішкою й щирими словами.
Іван — хлопчик, який дуже тонко відчуває людей і завжди шукає можливість бути поруч, допомагати, спілкуватися.
💬 «Мама приносить мені радість.» — Іван
🟩 2. ДО ВІЙНИ
До війни Іван жив у Дарівці разом із мамою, татом, сестрою та братом.
Любив кататися на велосипеді, купатися в річці Інгулець, гратися з друзями.
💬 «Катався на велосипеді, грався з друзями, ходили на річку.»
Село було спокійним, усі знали одне одного. Його дитинство було простим і щасливим — із сонцем, двором і сімейним теплом.
🟥 3. КОЛИ ПОЧАЛАСЯ ВІЙНА
Коли в Дарівці почалися бойові дії, родина виїхала спочатку до Кривого Рогу, а згодом — до Вінниці.
💬 «Боялися. І мама, і тато, і я теж.»
Дідусь, бабуся і прадідусь залишилися вдома.
💬 «Говоримо з ними по камері. Показують відео, як там пес, у дворі.»
З собою взяли лише найнеобхідніше. Домашні улюбленці залишилися в селі.
💬 «Сумую за ними.»
🟧 4. НОВЕ ЖИТТЯ У ВІННИЦІ
Іван швидко адаптувався до нового місця.
Пішов до школи, знайшов друзів, став відомим у селі, бо першим їздив на велосипеді й усім казав:
💬 «Слава Україні!»
💬 «Він соціальний, йому потрібні глядачі. Його всі знають у селі.» — мама Івана
Сьогодні Іван живе з мамою та кішкою, сестра мешкає окремо, але часто приїжджає.
🟦 5. ШКОЛА І ДРУЗІ
Іван навчається у 3 класі місцевої школи.
Він ходить до школи офлайн і дуже любить українську мову.
💬 «Найбільше подобається українська. Математика — ні.»
Він має багато друзів — як у школі, так і в селі.
💬 «Ніхто не звертає уваги, всі дружні.»
У вільний час любить гратися надворі, кататися на велосипеді та мріяти про власний мотоцикл.
💬 «Хочу маленький мотоцикл — на бензині, як для мене.»
🟪 6. ОСОБЛИВОСТІ ТА ХАРАКТЕР
Іван дуже комунікабельний, відкритий до світу, з яскравим відчуттям справедливості.
Мама каже, що він має свою внутрішню силу й рішучість.
💬 «Він настирливий, але не йде по головах. Якщо вирішив щось — зробить це.» — мама
Попри пережите, Іван не втратив оптимізму. Він сміливо говорить про страхи, але вміє з ними справлятися.
💬 «Боїться грому, тоді притискається до мене. Але зараз усе спокійніше.» — мама
🟨 7. СІМ’Я І ВТРАТИ
Родина Івана пережила надзвичайно болісну подію — зникнення старшого брата Антона, який був дитиною з інвалідністю.
Його вивезли з Олешківського центру під час окупації Херсона, і вже чотири роки родина не має жодної звістки.
💬 «Ми не знаємо, чи він живий. Продовжуємо пошуки.» — мама
Попри втрату, мама Івана залишається сильною.
💬 «Я люблю свою країну і хочу зробити все, щоб моїм дітям тут було добре.»
🟦 8. МРІЇ Й БАЖАННЯ
Іван мріє про прості речі — маленький мотоцикл, мир і добрих людей.
💬 «Хочу, щоб усі залишалися здорові й живі.»
💬 «Мир — це коли ніхто не б’ється, всі дружать.»
Іноді, коли сумує, він просто хоче побути наодинці, заховатися з телефоном або поспостерігати за природою.
💬 «Просто ховаюся і сиджу в телефоні. Потім стає легше.»
🟪 9. ГЕРОЇ Й ВДЯЧНІСТЬ
Його герой — дядько Ілля, який служить у Збройних силах України.
💬 «Він офіцер. Ще нічого не розповідає.»
Іван гордиться ним і каже, що теж би хотів подякувати за службу.
💬 «Думаю, треба.»
🟨 10. ГОЛОС ІВАНА ДЛЯ СВІТУ
💬 «Мир — це коли ніхто не б’ється, всі дружать.»
💬 «Хочу, щоб усі були здорові й живі.»
💬 «Іграшками треба ділитися.»
🟧 11. ФОТОГАЛЕРЕЯ
Опитування проводилось ГО «Мережа громадських організацій підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Мережа громадських організацій підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
